Виставка без жодного сумніву довела, що Ян Банцевич — різнобічний митець. На вернісажі в галереї MDK публіка мала нагоду оглянути багато чудових картин. Різноманітних — як за формою, так і за тематикою. Тут знайшлося місце і для пейзажів, і для оголеної натури чи натюрмортів.
Окрім живопису, були також представлені скульптури. І, як і у випадку з картинами, увагу привертало багатство мотивів і форм. Серед скульптур, поряд із образотворчим мистецтвом, були, зокрема, роботи релігійного характеру, натхненні польським народним мистецтвом.
Але не лише. Одне з творів, джерелом натхнення для якого став альбом Анджея Струмилли «Непал», зображує східну богиню. Митець зізнався, що його цікавлять різні мистецькі напрями, що він постійно шукає. А творчість — це його життя.
На запитання про творчий процес художник пожартував: «Береться полотно, фарби — і малюється». Те, чи береться він за пензель, чи за різець, залежить — як він сказав — від його настрою. Найкраще він почувається в живописі. Однак коли втомлюється від малювання, з'являється «туга за деревом». Натхненням може бути все: пейзаж або «жук, що сидить на пні». Скульптурувати значно складніше також через матеріал — липова деревина, щоб у ній можна було створити щось довговічне, має визрівати щонайменше 3 роки.
Ця виставка — як він зізнався — особлива для нього, адже в галереї Молодіжного будинку культури він почувається так, ніби перебуває у власній майстерні. Серед своїх улюблених художників ще зі шкільних років він назвав видатних польських реалістів: Яна Матейка, Юліуша та Войцеха Коссаків, а також Юзефа Хелмонського. Він також розповів, що пережив період великого захоплення скульптурою Мікеланджело та портретами Рафаеля, якого цінує більше за Леонардо да Вінчі.
Роботи Яна Банцевича виставлялися, зокрема, в Канаді, Сполучених Штатах, Франції та Швейцарії. Це вже чергова виставка митця в нашому місті й перша, що має ретроспективний характер.
(інформація GA)