Про нього казали: один із найоригінальніших польських поетів післявоєнного періоду. Проклятий поет, декадент, бунтар, алкоголік, соціопат. Надзвичайно талановитий. Уже в середній школі він перекладав вірші німецьких та англійських поетів. Водночас боровся з психічною хворобою. Завдавав собі тілесних ушкоджень, відкручував газ, ковтав таблетки. Помер самогубною смертю 1971 року, у віці лише 26 років. На той час Rafał Wojaczek мав у доробку лише дві видані збірки поезій: «Sezon» та «Inną bajkę». Дві наступні — «Którego nie było» і «Nie skończona krucjata» — вийшли через рік після його трагічної смерті.
Його батьки були філологами, випускниками Uniwersytetu Jagiellońskiego. Wojaczek також розпочав навчання у Кракові. Однак витримав лише один семестр. Він вірив, що є черговим втіленням геніального французького поета й скандаліста — Arthura Rimbauda. Він навіть написав вірш «Ja, Rimbaud». Важко визначити, скільки в цьому було провокації та поетичної творчої гри, а скільки — правди. У його поезії чітко простежувалося захоплення смертю, потворністю та тілесністю. Водночас своїм часто брутальним текстам він надавав справді майстерних форм. Lech Majewski чудово зобразив його у фільмі «Wojaczek», у якому головну роль зіграв інший польський поет — Krzysztof Siwczyk. Саме показом цього фільму розпочнеться суботній вечір у клубі Pegaz.
Програма розпочнеться о 17:00.
(інформація GA)