У серпні 1962 року про це місто неподалік Wrocław писали всі місцеві та загальнопольські газети. З місцевого відділення Narodowego Banku Polskiego зникло кілька десятків мільйонів злотих. Ось історія пограбування століття…
Борг
Wołów — невелике місто, розташоване приблизно за 40 кілометрів від Wrocław. Саме тут сталося одне з найгучніших пограбувань банку. Уся історія відбулася вже досить давно — 19 серпня 1962 року. Однак масштаб нападу та викрадена сума можуть шокувати навіть сьогодні.
Передумови пограбування досить прозаїчні. Один із жителів заборгував місцевому таксисту чималу суму грошей, і коли той знову нагадав про борг, боржник із докором відповів: «То що я маю зробити? Мабуть, пограбувати банк!» Ця думка залишилася в головах товаришів. Знайомі подумали: чому б і ні? Варто ж спробувати.
У місті був лише один банк — відділення Narodowego Banku Polskiego. Хоча він був невеликим, саме там зберігалася вся виручка навколишніх магазинів і підприємств. Пам’ятаймо, що в 1960-х роках вони здебільшого були державними. У NBP також зберігалися гроші на зарплати працівникам навколишніх підприємств. Сума, якою розпоряджався місцевий NBP, була величезною й вартою уваги.
Банк був слабо захищений. Будівлю почергово охороняли двоє охоронців. Із 15:00 до 22:00 у вже зачиненому відділенні не було жодного вартового, а з 22:00 залишався лише один.
У пресі писали й досі пишуть про банду з Wołów. Думаю, це надто сильне визначення щодо нападників. Раніше вони ніколи не мали проблем із законом. А їхня злочинна діяльність мала лише одноразовий характер.
До складу групи входили:
- Mieczysław F. — власник майстерні з ремонту телевізорів
- Józef S. — власник шорної майстерні
- Wiktor K. — таксист, мав у місті 2 таксі.
До цієї групи також приєднався Rudolf D. — працівник банку, батько вісьмох дітей, тож гроші, отримані від пограбування, йому, безперечно, стали б у пригоді.
Цей останній член злочинної зграї був важливим елементом хитромудрого плану. Завдяки йому вся група знала, що відбувається в банку. Переломним моментом у підготовці пограбування став звичайний випадок. За три місяці до нападу заклинило двері до сховища. Викликані з Wrocław техніки не змогли відкрити замок. Тому вирішили потрапити туди через стелю, а зсередини відкрити броньовані двері.
Завдяки Rudolf D. інформація про цей інцидент потрапила до інших членів групи. Злодії вирішили повторити всю операцію й у такий спосіб пробратися до броньованої каси. Керівником групи став Mieczysław F., який був настільки хитрим, що наказав своїм спільникам пофарбувати всі підготовлені слюсарні інструменти в сірий колір. Щоб вони не відбивали світло.
Спекотна серпнева ніч
19 серпня 1962 року група знайомих здійснила свій хитромудрий план. Злодії пробралися до сходової клітки, що з’єднувала житлову частину з будівлею банку. Після виходу прибиральниці, перед 22:00, вони сховалися в підвалі. О 22:00 свою службу розпочинав охоронець Marian Stelmarczyk. Коли він почав обхід саме з підвалу, на нього напали злочинці. Спочатку він думав, що це жарт, але коли почув: «Це пограбування, руки вгору!», зрозумів, що ситуація серйозна. Нападники поклали охоронця на розстелений у підвалі плащ, а потім ретельно зв’язали його.
Злодії вирушили до приміщення над сховищем, щоб пробити там отвір і дістатися до грошей. Емоції зашкалювали. Пробивання перекриття тривало 2 години, а свердління броньованої каси — кілька годин. Дехто вже хотів здатися й утекти ні з чим. Але ватажок банди Mieczysław F. мав при собі пістолет. Старий, ще з часів війни, але справний. Він пригрозив, що якщо хтось зараз відступить, то застрелить його на місці.
Їм це вдалося. Із броньованої каси, що стояла в банківському сховищі, забрали 2 великі та кілька менших мішків із грошима.
А що саме вкрали? Передусім банкноти великих номіналів (500 і 100 злотих), а також купюри по 20 злотих. Залишили лише монети, які були надто важкими. Загалом із відділення NBP у Wołów викрали 12 531 000 злотих. Для порівняння, середня зарплата в той час становила 1 680 злотих, а мінімальна — 850 злотих. У 1960-х роках кілограмова буханка хліба коштувала 5 злотих, а пачка масла — залежно від сорту — від 16 до 18,75 злотого. Щоб купити новий телевізор Alga, потрібно було витратити 6 000 злотих. Отже, викрадена сума за мірками того часу була величезною.
Злодії вивезли награбовані гроші на таксі одного зі спільників. За містом, у заздалегідь домовленому місці, вони поділили здобич, і знову виникла сварка. Ватажкові групи знову довелося втрутитися.
Масштабне розслідування
Вранці, коли прибиральниця прийшла на роботу, вона одразу розлютилася: «Чорт! Цей Gajo завжди заганяє сюди свій мотоцикл. Тут тепер повно цієї оливи». Щоб замести сліди, бандити розлили у сховищі моторну оливу — це мало збити собак зі сліду.
У коридорі та підвалі було багато розлитої оливи. Нічого не підозрюючи, прибиральниця невдовзі побачила зв’язаного охоронця. Допомігши йому звільнитися, той щодуху побіг до постерунку міліції.
Розслідування одразу ж активно розпочалося. До Wołów стягнули підкріплення з навколишніх повітів. Прибула також слідчо-оперативна група з Головного управління.
Спочатку допитали охоронця. Існувала гіпотеза, що він міг бути у змові з бандитами. На його нещастя, міліція знайшла в його будинку мішки з банку. Однак виявилося, що він позичив їх на час жнив, оскільки не мав у що пересипати зерно.
Слідчі знали, що один зі злочинців має бути пов’язаний із банком. Злодії надто добре орієнтувалися в розташуванні окремих приміщень і знали про раніше пробитий отвір.
Вирішили вдатися до хитрощів. Влада поширила чутку, що найближчим часом буде проведено обмін грошей. Хоча вся операція коштувала б значно дорожче за награбовану здобич, частково хитрість спрацювала.
Група знайомих вирішила активніше пускати готівку в обіг. Гроші вони не витрачали на території Wołówського повіту. Однак по всій Польщі, у більшості магазинів і закладів громадського харчування, були відомі номери та серії банкнот по 500 злотих. Саме такими купюрами злодії переважно й володіли.
І все через жінку…
Група з Wołów дедалі частіше подорожувала країною й витрачала гроші. Одного разу під час такої поїздки дружині одного з членів злочинної зграї припала до душі елегантна покривала вартістю 250 злотих. Вона дістала з гаманця 500 злотих і повернулася до магазину. Коли вона простягнула продавчині банкноту великого номіналу, та почала придивлятися й зрозуміла, що це одна з викрадених купюр. Жінка сама викликала підозру: запанікувала й сказала продавчині: «Що, мабуть, фальшива? Віддайте. Ну й нехай, я її порву. Моя втрата». Це лише переконало продавчиню у своїй підозрі. Вона зачинилася в одному з приміщень і через вікно попросила перехожих викликати міліцію. Зграю з Wołów було викрито. І все через жіночі забаганки…
Злочин (не)досконалий
Банду з Wołów, як згодом назвали цю групу, затримали після інциденту в магазині. Усі одразу зізналися у скоєному. У грудні 1962 року розпочався процес. Головним обвинуваченим навіть загрожувала смертна кара. Бюро ЦК ПОРП вимагало від прокуратури, яка вела розслідування, саме такого покарання. Прокурор, однак, запевняв, що жодного тиску не було. Попри це члени зграї, які безпосередньо брали участь у пограбуванні століття, отримали довічне ув’язнення. Їхні родичі — за пособництво — по кілька років ув’язнення. Довічні вироки через кілька років замінили на 25 років позбавлення волі, а зрештою скоротили до 17 років ув’язнення.
Нині більшість людей, причетних до пограбування, вже не живе. Чи справді вони були організованою злочинною групою? Скоріше ні — радше групою знайомих, яким спала на думку малореалістична ідея. До того ж виконана невдало, хоча деякі задуми були хитрими.
Чи існує взагалі досконалий злочин (у цьому випадку радше правопорушення)? Крадіжка не вважається злочином, хоча, що цікаво, підроблення грошей — так. Нам допоможе експерт із криміналістики — доктор Rafał Cieśla з Uniwersytetu Wrocławskiego. За словами доктора Cieśla, явища досконалого злочину не існує. Чому? Передусім кожен злочинець залишає різні сліди. Навіть найкращий, найбільш продуманий план залишається лише планом. Не завжди все відбувається так, як хтось запланував. В епоху сучасних методів розслідування досконалий злочин — лише міф.
А які сліди залишили члени групи з Wołów? Передусім недопалок сигарети марки Sport. На дошці, на яку встановили домкрат, відбилася назва виробника. За цим слідом встановили, що домкрат придбали у вроцлавському Motozbyt. На проїжджій частині залишилися сліди шин, які могли належати автомобілю марки Nysa, Żuk або Warszawa. Ставку зробили на останній автомобіль. Під час втечі з місця злочину цей автомобіль вдарився об камінь, на якому залишилася подряпина. Подібна була помітна на кузові Warszawa. Найцікавіше, що міліція шукала Warszawa, використану під час злочину, а таксист Wiktor K. саме цим автомобілем возив міліціонерів на різні оперативні заходи. Отже, таксист дуже добре знав перебіг розслідування. Одного разу міліцейський собака злегка вкусив таксиста, а його провідник дорікнув йому, сказавши: «Своїх не впізнаєш!?» Насправді докази злочину були просто під носом, але лише безтурботність злочинців та їхніх родичів призвела до викриття.
Дивною була й поведінка Rudolf D., працівника банку, якого його колеги не видали під час допитів. Він сам себе викрив. Став неуважним, нервовим, і це викликало підозру його співробітників та міліції. Його також заарештували.
Після пограбування відділення Narodowego Banku Polskiego у Wołów вирішили посилити безпеку в банку й краще організувати його охорону. Також звільнили тодішнього директора. У результаті розслідування міліція повернула понад 11 млн злотих.
Paweł Skiersinis
Автор є блогером, шанувальником історії, особливо історії Нижньої Сілезії та Польщі. Чому Нижня Сілезія? Як він сам каже: «А чому б і ні? Найцікавіша історія — навколо нас, вона стосується нас самих і наших предків».
І додає: «Я намагаюся показувати історію з іншого боку, цікаво, не по-книжному, без сухих дат і фактів. Мої статті стосуються подій, яких ми не знайдемо в підручниках і відомих публікаціях. Історія Нижньої Сілезії, безперечно, цікава й захоплива, тож варто іноді присвятити їй хоча б трохи часу».
Більше у блозі Paweł Skiersinis.