На XVII Турнір ковалів за Срібні ключі Legnica приїхали 13 команд (загалом 30 ковалів та їхніх помічників) із Польщі й Німеччини. І, звісно, тисячі мешканців Legnica.
Aleksandra Skupińska, невисока усміхнена двадцятирічна дівчина приїхала на турнір із Gdańska разом із мамою Grażyną і татом Leszkiem, справжнім ковалем. — Уже кілька років допомагаю татові, — розповідає мешканка Gdańska. — Я кую маленькі речі. Як для дівчини, це рідкісне захоплення. Але мені дуже подобається. Такі зустрічі — чудова розвага. У Legnica я почуваюся дуже добре, бо місто красиве, а турнір має свою атмосферу.
Ола разом із татом і мамою, щоправда, не викувала найкращу роботу, зате написала найкращу пісню (на мелодію шанти): «Бо коли коваль кує молотом, прут згинається натхненно». Разом із мамою вона її заспівала, а потім вони ще й танцювали під народні мелодії. Адже турнір, на який приходять натовпи мешканців Legnica, був би менш привабливим, якби ковалі лише гупали по залізу.
Брат Albert, найкращий коваль серед монахів і переможець legnickiego турніру, разом зі своїм напарником викували найбільший і найгарніший флюгер — тобто домашнє завдання. Вони заслужено перемогли, хоча ковальських пісень не співали. — Ковальство — моя пристрасть, — каже брат Albert. — У монастирі маю майстерню й працюю в ній. Мій напарник має вищий ранг, бо він батько… двох дітей, — додає монах-коваль, що також свідчить про його почуття гумору.
Цей турнір уже 17 років організовує legnicki Осередок спорту та відпочинку. Його директор Andrzej Gąska є, мабуть, найвідомішим почесним ковалем у країні. Цього року і для нього справжні ковалі також викували срібні ключі. — Цей турнір має душу, — каже директор Gąska. — Щороку для ковалів і гостей ми готуємо щось нове й водночас цікаве.
Цього року декорації, тобто столи й лави для сидіння, виготовили з європіддонів. Працівники пошили подушки, щоб сидіти було зручно. І людям це сподобалося.
Трохи цифр. Ковалі використали майже тонну коксу, пів тонни різноманітних залізних прутів і багато води. А також електроенергії та піску. — Колись вода, у якій ковалі гартували залізо, була найкращим і найефективнішим засобом від виразок, — додає A. Gąska. — Навіть сьогодні ковалі лікують нею подряпини та опіки. Із цієї розповіді випливає, що в давнину ковалі були також своєрідними лікарями.
У суботу та неділю на турнір і супутні заходи до парку прийшли тисячі мешканців Legnica та гостей із різних місць. Були виступи народних колективів, різноманітні покази. Щось поїсти й випити. Безліч сувенірів і багато інших атракцій, зокрема традиційний ковальський забіг.
— Бути ковалем, — сміється мешканець Legnica Andrzej Witczak, який прийшов до парку разом із дружиною та онукою. — Що тут багато говорити: якщо приходять такі натовпи, то захід має бути чудовим. До зустрічі наступного року.
UM Legnica/ii