Чадний газ, у побуті званий чадом, є газом без запаху з сильними токсичними властивостями, який за кімнатної температури абсолютно не відчувається органами чуття людини. Оскільки опалювальний сезон уже триває і багато людей обігрівають помешкання газовими обігрівачами, зростає ризик отруєння чадним газом.

Звідки береться чад і чому він такий небезпечний?

Це дуже отруйний, безбарвний і без запаху газ, дещо легший за повітря, тому він легко змішується з ним і поширюється. Утворюється внаслідок неповного згоряння багатьох видів палива, зокрема деревини, нафти, газу, бензину, гасу, пропану, вугілля та нафтопродуктів, спричиненого нестачею кисню, необхідного для повного згоряння. Це може бути наслідком відсутності припливу свіжого (зовнішнього) повітря до приладу, у якому відбувається горіння, забруднення, зношення або неправильного регулювання газового пальника, а також передчасного закриття топки печі чи плити. Особливо небезпечно це в помешканнях, де вікна щільно закриті або ущільнені на зиму. Чад часто утворюється також під час пожежі.

Небезпека отруєння чадом полягає в тому, що чадний газ невідчутний для людини. Він потрапляє в організм через дихальні шляхи, а потім всмоктується в кров. У дихальній системі чадний газ зв’язується з гемоглобіном у 210 разів швидше, ніж кисень, блокуючи його надходження до організму. Це становить серйозну загрозу для здоров’я та життя людини. Він унеможливлює належне перенесення кисню кров’ю та спричиняє ушкодження мозку й інших внутрішніх органів. Наслідком гострого отруєння можуть бути незворотне ушкодження центральної нервової системи, коронарна недостатність та інфаркт або навіть смерть.

Як запобігти отруєнню?

Основною причиною отруєнь є неповне згоряння, яке може виникнути, наприклад, коли вікна надто щільно закриті й відсутня належна вентиляція. Це спричиняє утворення чадного газу та ускладнює його відведення. Назовні вийде стільки диму, скільки свіжого повітря надійде до приміщення. Тому насамперед потрібно забезпечити постійний приплив свіжого повітря до топки (газової печі, газової плити, вугільної плити або печі), а також вільне відведення продуктів згоряння.

Пам’ятайте:

  • прочиняйте вікно в помешканні, коли користуєтеся будь-яким джерелом вогню (газовою піччю з відкритою камерою згоряння, газовою або вугільною плитою)
  • не закривайте вентиляційні решітки та припливні отвори
  • під час встановлення опалювальних приладів і систем користуйтеся послугами кваліфікованого фахівця
  • періодично перевіряйте вентиляційну систему та димохідні канали й очищуйте їх (якщо ви використовуєте вугілля та деревину, це слід робити не рідше ніж раз на 3 місяці. У разі використання природного газу чи пічного палива — не рідше ніж раз на пів року. Управитель будинку або власник зобов’язаний, зокрема, перевіряти вентиляційну систему не рідше ніж раз на рік)
  • користуйтеся технічно справними приладами, у яких відбувається процес згоряння, відповідно до інструкції виробника; контролюйте технічний стан опалювальних приладів
  • використовуйте прилади, що мають відповідні дозволи на введення в обіг; у сумнівних випадках вимагайте пред’явлення виданої виробником або імпортером приладу так званої декларації відповідності, тобто документа, що містить інформацію про технічні характеристики, призначення та сферу застосування цього приладу
  • у разі заміни вікон на нові перевірте правильність роботи вентиляції, оскільки нові вікна зазвичай значно герметичніші за ті, що раніше використовувалися в будівлі, і можуть погіршити вентиляцію
  • регулярно перевіряйте тягу повітря, наприклад, підносячи аркуш паперу до отвору або вентиляційної решітки; якщо вентиляції нічого не перешкоджає, аркуш має притягнутися до цього отвору або решітки
  • часто провітрюйте приміщення, у якому відбувається процес згоряння (кухні, ванні кімнати, обладнані газовими колонками), а найкраще забезпечити навіть невелике розгерметизування вікон
  • розмістіть датчики чадного газу в частині будинку, де спить ваша родина. Для підвищення безпеки додаткові датчики варто встановити в кожному приміщенні; не спалюйте деревне вугілля в будинку, гаражі, на закритій веранді тощо, якщо ці приміщення не мають належної вентиляції
  • не залишайте в гаражі автомобіль із працюючим двигуном, навіть якщо гаражні двері залишаються відчиненими
  • не ігноруйте симптоми задишки, болю та запаморочення, нудоти, блювання, запаморочення, слабкості, прискореного серцебиття й дихання, адже вони можуть свідчити про отруєння чадом; у такій ситуації потрібно негайно провітрити приміщення, у якому ми перебуваємо, і звернутися до лікаря.

Які симптоми отруєння чадним газом?

  • головний біль
  • запаморочення
  • загальна втома
  • задишка
  • утруднене дихання
  • прискорене, нерегулярне дихання
  • сонливість
  • нудота.

Слабкість і виснаження, які відчуває отруєна чадом людина, а також порушення орієнтації та здатності оцінювати небезпеку призводять до її цілковитої пасивності (вона не тікає з місця скупчення отрути), втрати свідомості й, якщо ніхто не прийде на допомогу, смерті.

Як допомогти в разі отруєння чадним газом?

  • потрібно негайно забезпечити приплив свіжого чистого повітря
  • якнайшвидше винести постраждалого в безпечне місце, на свіже повітря
  • послабити одяг постраждалого, але не роздягати його, щоб не допустити переохолодження
  • викликати рятувальні служби (швидку допомогу — тел. 999, пожежну службу — тел. 998 або 112).
  • якщо після винесення на свіже повітря отруєна чадом людина не дихає, потрібно негайно розпочати штучне дихання та масаж серця.

Безпечне користування газовими проточними водонагрівачами

Газ є широко поширеним енергоносієм, який широко використовується в домогосподарствах. Герметичність газової системи є очевидною умовою безпечного користування газом для кожного, оскільки його суміш із повітрям вибухонебезпечна. Однак більшість користувачів газу не знає, коли може виникнути загроза отруєння чадним газом (у побуті — чадом). У Польщі щороку від отруєння чадним газом, що походить від газових проточних водонагрівачів, помирає близько 100 людей, а в кілька разів більше отруюються й потребують госпіталізації.

Переважна більшість смертельних випадків трапляється між 1 листопада та 31 березня, тобто в холодну пору року. Причиною є закриті герметичні вікна. Утворенню чадного газу та його проникненню до помешкань можна легко запобігти, дотримуючись чотирьох основних умов безпечного користування приладами, що спалюють газ. Це:

  1. правильне встановлення
  2. постійний приплив свіжого повітря
  3. вільне відведення продуктів згоряння
  4. належна експлуатація, що забезпечує хороший технічний стан газового приладу.

Правильне встановлення

Встановити або замінити газову колонку може лише уповноважений фахівець відповідно до інструкції виробника. Виконання монтажних і регулювальних робіт неуповноваженою особою може створити загрозу здоров’ю та життю мешканців. Такі самі вимоги до монтажних і регулювальних робіт стосуються газових плит. Плита має розташовуватися якомога ближче до витяжної вентиляційної решітки, а робочі місця слід розміщувати між вікном і плитою, щоб над ними відбувався рух свіжого повітря.

Постійний приплив свіжого повітря

Постійний приплив свіжого (зовнішнього) повітря до приладу, у якому відбувається згоряння газу, має принципове значення. Відсутність припливу свіжого повітря спричиняє нестачу кисню. Наслідком цього є неповне згоряння та утворення чадного газу. Це відбувається, наприклад, коли вікна помешкання щільно закриті. Постійний приплив свіжого повітря до помешкання також є необхідною умовою вільного відведення продуктів згоряння. Тому потрібно пам’ятати: перед кожним купанням добре провітрювати ванну кімнату, обладнати герметичні вікна припливними вентиляторами, а під час купання прочиняти вікно в помешканні або фрамугу. Закривання вентиляційних решіток — як припливної в дверях до ванної кімнати, так і витяжної на вході до вентиляційного каналу — загрожує смертельним отруєнням.

Вільне відведення продуктів згоряння

Газова колонка має бути герметично під’єднана до димового каналу, а димовий канал має бути герметичним і прохідним. Негерметичний димар послаблює тягу або може спричинити проникнення продуктів згоряння до сусідніх приміщень. Димохідні канали (димові, газовідвідні та вентиляційні) потрібно перевіряти відповідно до чинних норм. Перевірку мають проводити уповноважені особи, а обов’язок забезпечити перевірку об’єкта покладається на власника або управителя. Однак умовою вільного відведення продуктів згоряння є не лише прохідний димовий канал, а й постійний приплив свіжого повітря до приміщення, де відбувається згоряння газу. Відведення продуктів згоряння не відбуватиметься, якщо працююча газова колонка знаходиться в закритому герметичному помешканні. Отже, постійний приплив повітря до приміщення, де ввімкнено газову колонку, є необхідною умовою дотримання двох основних вимог безпеки — повного згоряння газу та вільного відведення продуктів згоряння. Під час купання не слід вмикати вентилятор на кухні або в іншому місці помешкання, оскільки його робота послаблює природну тягу продуктів згоряння в димовому каналі газової колонки.

Належний технічний стан газового приладу

Газові прилади слід утримувати в чистоті та належному технічному стані, а також періодично перевіряти відповідно до рекомендацій виробника. Обов’язок підтримувати необхідний технічний стан газових приладів і надавати їх для перевірки покладає на користувача приміщення розпорядження міністра внутрішніх справ і адміністрації від 16 серпня 1999 року про технічні умови експлуатації житлових будинків (Dz.U. Nr 74 від 9.09.1999 р., поз. 836, § 17, пункти 1 і 2).

Заради власної безпеки та безпеки своєї родини кожен користувач газових приладів має сумлінно виконувати цей обов’язок. Газову колонку, якою користуються багато років, потрібно негайно подати на перевірку. Стара, зношена, неочищена та розрегульована газова колонка загрожує життю. Ремонт і технічне обслуговування газового приладу можна доручати лише особам, які мають відповідні дозволи.

Від дотримання наведених вище порад можуть залежати ваше здоров’я та життя, а також здоров’я і життя ваших близьких. Потрібна лише дещиця обачності!

straz.gov.pl/MSW/ii