Ідея ночівлі виникла кілька років тому. Інформацію про цьогорічні Миколайки батькам повідомили на зустрічі в листопаді. Ми вирішили, що чекатимемо на Миколая з 4 на 5 грудня. У п’ятницю ввечері, близько 18:00, діти разом зі своїми батьками прийшли до школи. Кожен мав із собою матрац, спальний мішок, подушечку, улюблену іграшку, а передусім чудовий настрій і величезну цікавість: як усе буде?
Після розкладання матраців і постелі, прощання з батьками та останніх поцілунків розпочалися спільні забави й ігри, метою яких було зняти накопичені емоції та інтегрувати дітей. Адже це надзвичайно важливий аспект спільного проведення ночі в незвичному місці.
Наступним важливим моментом цього вечора була спільна вечеря. Діти самостійно готували собі бутерброди з продуктів, які принесли батьки. Вони вчилися культурно споживати їжу (цього ніколи не буває забагато) у приємній і сімейній атмосфері. Виявилося, що навіть у «маленьких їдців» був чудовий апетит. Продуктів, призначених для їжі, вистачило лише на вечерю. Щоб можна було приготувати сніданок, деякі продукти довелося довезти.
Одним із пунктів програми були творчі заняття в групах. Діти мали за допомогою кольорових папірців обклеїти ялинкові кульки. Їх використали для прикрашання вікон у спортивній залі.
Наступною атракцією був відпочинок у «домашньому кінотеатрі». Учні подивилися фільм на великому екрані, зручно лежачи на матрацах.
Нарешті настав час вечірнього туалету та «нічної тиші». На час нічної пригоди три класні кімнати перетворили на спальні: одну для дівчат і дві для хлопців. Саме туди діти вирушили на нічний відпочинок. Влаштувавшись на матрацах, вони через емоції, спричинені незвичною ситуацією, не могли одразу заснути. Не обійшлося без «війни подушками» та «зазиряння» до іншої спальні. Звісно, усе це викликало в дітей величезну радість і відповідало їхнім очікуванням від ночівлі в школі. Деяким вдалося заснути лише після опівночі. Були й такі, хто планував чекати на Миколая всю ніч, але зрештою і їх зморив сон.
Тиша й спокій у спальнях тривали недовго, адже вже дуже рано прокинулися деякі діти, що, звісно, не дозволило спати решті. Після такого раннього пробудження потрібно було приготувати спільний сніданок. І цього разу апетит був у всіх. У блискавичному темпі зникали шинка, сир, шоколадна паста, джем і чай. Під час сніданку діти з розчаруванням говорили, що Миколай не залишив їм подарунків під подушками, і голосно розмірковували, чому.
У певний момент учні помітили листа. Виявилося, що це був лист від Миколая, у якому він повідомляв, що цієї ночі був у школі, але, побачивши, як діти солодко сплять, вирішив залишити сюрпризи. Умовою їх отримання було виконання завдань, захованих у різних приміщеннях школи. Після виконання всіх вимог Миколая діти знайшли бажані подарунки. Коли вони вже задовольнили свою цікавість щодо вмісту пакунка, обмінялися враженнями, настав час прощатися. Батьки, які скучили за своїми дітьми, почали їх забирати. Розповідям не було кінця. Усі дуже щасливі й задоволені повернулися додому.
Під час прощання лунали запитання: «Коли ми ще ночуватимемо в школі?». Уся подія відбулася завдяки підтримці батьків, які привезли необхідні для сну матраци, профінансували продукти для приготування їжі, значній допомозі працівників школи та, звісно, великій залученості виховательок, які були авторками ідеї та організаторками всього заходу.
Інформація: Marzanna Gal, Jolanta Pańczak, Beata Chmielik