Ariel Fecyk: – Наближається зима, мабуть, ніхто з нас не любить цей період, тим більше я. Цю інтерпеляцію я написав, спираючись на власний досвід. На жаль – і це стосується не лише Bolesławiec, а більшості міст – спосіб утримання різного типу шляхів, тротуарів і пішохідних переходів неоднаковий. Іноді буває так, що вздовж нерухомості, якою управляють різні адміністратори, один і той самий тротуар прибирають від снігу зовсім по-різному. 50% дороги я здатен подолати на візку, а другу половину вже ні.
І запитав: – Чи існує можливість і бажання створити правила щодо утримання міста таким чином, щоб кожен – мати з дитиною, я на візку, елегантно вдягнені жінки у взутті на підборах – міг однаково користуватися тротуарами?
Депутат від Platforma Samorządowa підкреслив, що такі правила стали б аргументом для забезпечення прибирання снігу.
Piotr Roman: – Я погоджуюся з паном депутатом, що правила мають бути простими й зрозумілими. Існують положення, які визначають обов’язки власника нерухомості, прилеглої до тротуару, а також якість прибирання снігу. Завжди є хтось відповідальний. Найсерйозніша проблема виникає в ситуаціях, коли дороги перетинаються. Бо ви маєте рацію: мешканця не цікавить, хто є управителем конкретної дороги, і в будь-якому разі всі погані слова дістаються меру. На стику вулиць найчастіше тендери виграють різні компанії. Хтось скаже, керуючись здоровим глуздом: прибиранням снігу має займатися один виконавець. Але наше MZGK не могло взяти участь у тендері, організованому Управлінням повітових доріг, бо не відповідало умовам, які висунули Управління або Повіт. Можливо, цього року буде інакше.
– Щодо правил, – продовжив мер, – ми можемо зустрітися з паном старостою. Але ми витрачаємо на цю мету більше, ніж Повіт, бо очікуємо вищих стандартів і не хочемо повторення ситуацій, які мали місце минулої зими.
І підкреслив: – Інакше справа виглядає у випадку державних доріг, за які відповідає Головне управління державних доріг та автострад. Вони прибирають тут дорогу № 94, тобто об’їзну дорогу та вул. II Armii Wojska Polskiego. І тут теж буває по-різному, ми не завжди задоволені цим прибиранням снігу. Чи можна вирішити цю проблему? Звичайно. Рішенням є надання Bolesławiec статусу міста на правах повіту. До 1998 року, до повітової реформи, міська ґміна обслуговувала майже всі дороги в місті. До цього додалося ще й те, що воєводські дороги передали в управління Повіту. Свого часу ми звернулися до маршалка – і звернемося повторно – із заявою, що хотіли б перебрати управління воєводськими дорогами. Тому що сума, яку Повіт отримує на утримання цих доріг, на наше переконання, дала б нам змогу підтримувати стандарти на такому рівні, якого ми очікуємо.
П. Roman зазначив, що місто Bolesławiec не погодилося перебрати повітові дороги, оскільки сума, яку Повіт запропонував міській ґміні, була надто низькою (за його словами, це становило 500 злотих на місяць за кілометр). – За таку суму важко утримувати дорогу на належному рівні, – підсумував мер.
І додав: – Я можу звернутися до пана старости, але побоююся, що через відсутність у Повіту таких коштів утримувати дороги на належному рівні буде неможливо.
Мер також оголосив про активізацію роботи міської варти. – Ми робитимемо те, що від нас залежить, і втручатимемося, – запевнив він.
До цієї теми ми ще повернемося.
