У Товаристві допомоги тваринам працює майже 20 людей. Цього року організація отримала від міста 40 тис. злотих. – Людям здається, що це дуже багато, – каже «ii» голова SPZ Чеслава Шандровська. Але ці гроші витрачають і на стерилізацію, і на лікування безпритульних котів, і на корм. – У першому півріччі лише на корм ми витратили близько 5,5 тис. злотих, – додає.

Деякі дачники не мають проблем із тим, що котів потрібно стерилізувати. Інші – навпаки. – Ображають нас. Стверджують, що це проти природи. Кажуть: нехай плодяться! – розповідає очільниця організації. – Так, але потім вони два місяці вирощують кошенят і приносять їх нам, нібито їх підкинули. А хіба не проти природи те, що тваринам дозволяють розмножуватися, а потім не знають, що робити з цими кошенятами?!

Така ситуація сталася зовсім недавно. Пані Чеславі зателефонував чоловік, який розповів, що до його будинку прийшла вагітна кішка. Він запитав, що йому робити. Голова SPZ одразу відповіла: прихистити. Однак зазначила, що кішку варто стерилізувати. Більше того, вона все організувала. – Я зателефонувала до ветеринарної клініки й сказала, що цей пан звернеться туди, – розповідає очільниця організації. Щасливий кінець? Аж ніяк. Голова: – Через деякий час цей пан знову телефонує. Пояснює, що кішка знову окотилася і тепер має ще шість кошенят. А я йому кажу, що знаю цей голос і що ж я два місяці тому організувала для нього стерилізацію.

Чому він не скористався цією можливістю – невідомо. Потім чоловік хотів... передати кошенят Товариству. Пані Чеслава погодилася, але за умови, що він допомагатиме їх вирощувати. Він не погодився.

На цьому, до речі, ця історія не закінчилася. Через деякий час голова Товариства допомоги тваринам отримала телефонний дзвінок із ветеринарної клініки, куди прийшла жінка із шістьма кошенятами, які, за її словами, їй підкинули. Пані Чеслава запитала, якого вони віку. Почувши відповідь, вона попросила жінку передати кошенят згаданому вище чоловікові.

Іншим разом до знайомого пані Чеслави звернувся чоловік, якому одна жінка дала 50 злотих за «ліквідацію двох котів». На щастя, він не зміг цього зробити. Ця історія закінчується трохи краще. Обидва коти тепер почуваються добре, але кіт, який залишився в очільниці Товариства, спочатку був у жахливому стані. Він боявся виходити надвір, сидів під шафкою. Був страшенно худим. – Виглядав жахливо, – наголошує нинішня власниця. Тепер, через кілька місяців, усе зовсім інакше: кіт виявився надзвичайно характерною твариною. Він навіть поставив на місце собаку пані Чеслави.

Ще одна ситуація? Телефонний дзвінок від жінки, яка помітила двох кошенят над Бобром. У… нейлоновому мішку. Хтось, імовірно, хотів їх утопити, але кинув так, що вони повисли на дереві.

– Таких випадків у нас багато, – каже пані Чеслава. – Ситуація трагічна, котів стає дедалі більше. Раніше, коли я чула подібні історії, думала: неправда, вигадки. Тепер, коли бачу це на власні очі, просто бракує слів: залишається лише сісти й плакати. Не знаю, чи зміниться колись у нас таке ставлення до тварин.

Проблемою є також – як це зазвичай буває – фінанси. – Дехто вважає, що в нас купа грошей, що нас фінансує Євросоюз. І що ми повинні робити все, – перераховує голова. – Реальність набагато сумніша. Ми доплачуємо з власної кишені.

Товариство орендує в міської гміни земельну ділянку, на якій стоять дві старі альтанки та прибудова. Там живуть 12 старих котів, які пережили багато чого. – Молодих, зрозуміло, ми туди не братимемо, – пояснює пані Чеслава.

Ви можете допомогти

Організація також займається прилаштуванням тварин. Вона також проводить акцію «Банка для мурчика». Що найбільше знадобилося б Товариству? Не гроші, рішуче наголошує очільниця SPZ, а корм. Якщо хтось хоче допомогти, нехай купить саме корм. І це зовсім не обов’язково має бути продукція відомої фірми. Також стали б у пригоді ковдри, пінопласт. І, наприклад, шматок сітки, бо паркан на ділянці руйнується.

Більше інформації можна отримати за телефоном: 790 790 848.