Почесним гостем святкування батальйонного свята був поручник у відставці Alojzy Jedamski, один із останніх солдатів 10-го полку драгунів, який у 1944 році брав участь у боях у Франції та Бельгії. В урочистостях також взяв участь заступник командира 10BKPanc полковник Dariusz Nawrocki, колишній командир механізованого батальйону підполковник Grzegorz Kostrzewski, а також командири підрозділів бригади, зокрема підполковник Paweł Michalski, підполковник Robert Wiese, підполковник Piotr Jaraczewski, майор Renart Skrzypczak. Серед гостей були також колишні солдати батальйону — як ті, хто служив у Świętoszów, так і ті, хто служить в інших підрозділах або завершив військову службу.
Цей день розпочався з уроку історії, який для солдатів і гостей провели члени Товариства історичних реконструкцій «Odwach», що активно співпрацюють із бригадою. Потім усі учасники свята поклали квіти до пам’ятника 10BKPanc.
Об 11:30 на плацу відбулося урочисте шикування всього особового складу батальйону. Після доповіді майора Wojciech Strzelecki, заступника командира батальйону, підполковнику Michałowi Rohdem, командиру механізованого батальйону, обидва офіцери провели огляд військ.
Наступним пунктом урочистої програми стало вручення батальйонної відзнаки сорока семи солдатам. Це зробив підполковник Michał Rohde разом зі своїм заступником і поручником Jedamski. Натомість надзвичайно зворушливі слова до присутніх на плацу солдатів звернув командир батальйону:
Сьогоднішнє шикування з нагоди свята 10-го механізованого батальйону драгунів — це передусім нагода вшанувати пам’ять про героїчні вчинки солдатів спочатку дивізіону, а потім розвідувального полку драгунів. Вони були світлом, що розсіювало темряву воєнної дійсності. Саме вони вибивали зачинені двері до вільної та незалежної Польщі. Саме вони звільнили Бреду, Шамбуá, Сент-Омер.
Драгуни знали, що таке братерство по зброї, відданість і самопожертва, вірність і лояльність, пожертвування благом підрозділу заради блага більшості. Гордістю сповнює той факт, що саме ми є спадкоємцями цих традицій. Неодноразово в снігу та багнюці, попри втому й виснаження, ви доводили свою належність до міцної спільноти драгунів.
Сьогодні, у цей особливий день, я хотів подякувати вам за ці чотири роки, проведені разом. Це були чотири важкі роки, протягом яких ми двічі брали участь у батальйонних навчаннях і, як колись драгуни, перебуваючи попереду, на самостійному напрямку, атакуючи противника, нав’язували йому свою волю до боротьби, щоб зрештою виснаженого та зі зниженим потенціалом підставити під гармати танків.
Місія в Афганістані стала черговим викликом, якому ви протистояли, повернувшись зі щитом і без втрат серед особового складу. Цих успіхів не було б без чудових командирів, відмінних сержантів і справді надзвичайних рядових. Сьогодні я хочу подякувати вам за кожен день, коли міг вами командувати. За кожен полігон, навчання та заняття. За кожну мить слави й сумнівів. Це були найкращі роки мого солдатського життя. Дякую.
– Ви успадковуєте прекрасні бойові традиції, підтверджені під час виконання завдань у вересні 1939 року, а особливо у 1944 році, коли дивізія Мачека, а разом із нею драгуни, прибула до Франції, — сказав солдатам механізованого батальйону полковник Nawrocki. — Саме тоді драгуни на полях Франції, Бельгії та Нідерландів показали, як польський солдат бореться за Польщу. Сьогоднішній день — це день викликів. Після повернення з місії ви відновили бойову спроможність. Наразі ви готуєтеся до нового завдання, яке стане великим викликом. Я знаю, переконаний і впевнений, що ви впораєтеся з будь-яким викликом. Бажаю всього найкращого також вашим родинам — ви не змогли б зробити всього цього без підтримки близьких.
Наприкінці слово взяв пан поручник Jedamski: — Вітаю всіх драгунів, бажаю вам усього найкращого. Дякую за запрошення на цю урочистість, я вдячний, що командування та солдати досі пам’ятають про мене й інших драгунів.
Урочистості на плацу завершилися виконанням маршу 10-го полку драгунів.
Останнім пунктом святкування 10-го механізованого батальйону драгунів був сімейний пікнік. Під час нього для солдатів, їхніх родин, а передусім для наймолодших організували чимало розваг. Були пейнтбол і можливість покататися на квадроциклі, пройти надзвичайно складну смугу перешкод або знайти міну за допомогою міношукачки. Також були надувні замки, розпис обличчя та художні конкурси. А все це супроводжувалося гарним настроєм.
Katarzyna Przepióra