Є також замки й палаци, від яких залишилися лише руїни, хоча колись вони були перлинами архітектури прусської Провінції Сілезія.
До таких зруйнованих перлин, безперечно, належить замок у Gościszów, який колись називали Палацом на Воді. Він приховує чимало таємниць і секретів, маловідомих донині.
Наш замок розташований у центральній частині села Gościszów, неподалік містечка Nowogrodziec, між Bolesławiec і Lwówek Śląski. До 1945 року село називалося Giessmanndorf. Якщо розкласти цю назву на складові, слово Giess (також писалося Gieß) буквально означає лиття, відливання, Mann — людину, чоловіка, а Dorf означає село.
І історія Gościszów, і історія замку пов’язані з двома родами. Першими власниками були члени роду von Warnsdoff (у 1381–1630 роках), а згодом — von Bibran (1634–1945). Це досить незвична ситуація, адже зазвичай замки та палаци протягом століть мали багатьох власників із різних шляхетських родів. Часто такі об’єкти переходили з рук у руки, однак Палац на Воді є винятком. Його так називають тому, що:
- він розташований біля рову, завдяки якому його мури красиво відбивалися на водній поверхні
- має чудово оздоблений фасад із виглядом пізнього Ренесансу; його багато разів перебудовували.
Розбудова замку
У XVII столітті замок почав перетворюватися з типово середньовічного на ренесансний (пізньоренесансний). Перша серйозна перебудова розпочалася 1603 року: тоді звели брамну будівлю з двома проїздами, добудували палацове крило, а також розширили фільварок. Увесь фасад оздобили сграфіто, тобто декоративними елементами настінного живопису. Крім того, на вершині замку стояли прекрасні, багато оздоблені скульптури вершників на конях і сиренів (чоловічого роду сирен), які грали на різних інструментах, — єдині такі й неповторні скульптури в Нижній Сілезії. Замкові вікна також прикрасили обрамленнями, а вхід до замку — чудовим порталом.
Президент у замку
Останніми власниками замку в Gościszów були Marion Adela von Löbenstein (жіноча лінія роду Bibran) та її чоловік Karl Oskar von Eggeling. Історія замку під час останньої війни, на жаль, трагічна й остаточна. Через помилку німецького пілота замок випадково розбомбили, а його пограбувала Червона армія. Під час війни замок був важливим осередком підпілля.
Палац під час воєнних дій став притулком для двох дуже відомих німецьких політиків, які не підтримували Адольфа Гітлера і тому були його ворогами номер один, яких усіма силами переслідували SS і гестапо. Першим і найважливішим гостем замку, а точніше Верхнього Двору — резиденції, розташованої у верхній частині Gościszów, у напрямку Lwówek Śląski, — був Theodor Heuss. Heuss переховувався від нацистів у Gościszów у 1934–1937 роках. Після закінчення війни, 1949 року, ця видатна постать стала першим президентом Федеративної Республіки Німеччина.
Також у Верхньому Дворі з 1934 року жила Gertrud Baümer — німецька поетеса, провідна діячка німецького жіночого руху. Baümer була непересічною особистістю. Окрім діяльності на благо держави, вона активно займалася політикою. Разом із Theodor Heuss 1919 року заснувала Німецьку демократичну партію, головою якої була тричі. Була депутаткою Національних зборів і рейхстагу. Представляла Веймарську республіку при Лізі Націй. Після приходу нацистів до влади її діяльність заборонили. Її позбавили займаних посад, а сама поетеса втекла до Сілезії, у маловідоме село Giessmanndorf. Саме тут, у Gościszów, вона написала автобіографію. У цей же час, імовірно, там перебував і Theodor Heuss, тож вони мусили зустрітися в маєтку Gościszów.
Палац на Воді приховує багато таємниць. Маловідомим фактом є також те, що в Gościszów в останні роки війни зустрічалися змовники, які планували замах на Гітлера. Ті самі, що здійснили невдалий замах у Вовчому лігві. Серед присутніх у замку, на запрошення та за схваленням Karl Eggeling, був, зокрема, Claus von Stauffenberg — той самий, хто заклав бомбу, щоб убити Адольфа Гітлера.
Чому змовники зустрічалися саме в Gościszów? Передусім тому, що власник замку, барон Eggeling, був антинацистом. Сам він кілька років провів у концентраційному таборі на території Третього рейху за політичні погляди, несумісні з духом націонал-соціалізму. Таким чином, він активно допомагав поваленню Гітлера. Змовники походили з так званого Крейзауського кола (Kreisauer Kreis). Село Krzyżowa неподалік Świdnica було головною базою змовників, але, мабуть, з міркувань безпеки зустрічі відбувалися й в інших місцях, зокрема в Gościszów. Можна сказати, що баронові Eggeling пощастило. Замах провалився, змовників розстріляли разом із тими, хто їм допомагав. На щастя, баронові це зійшло з рук, і його не викрили.
Сам Claus von Stauffenberg є в Німеччині культовою постаттю, його вважають героєм Німеччини. Навіть зняли фільм «Валькірія» з Томом Крузом, присвячений антигітлерівській коаліції та замаху у Вовчому лігві. Однак пам’ятаймо, що Stauffenberg ніколи не переставав бути нацистом, не підтримував поляків, вважав, що великій Німеччині потрібна безкоштовна робоча сила для розбудови німецької імперії, а якби державний переворот成功, нова влада Німеччини запропонувала б союзникам мир, але зі збереженням Сілезії в межах Німеччини, а також Poznań, Gdańsk і всього Помор’я. Ці землі, за словами нашого «героя», завжди були німецькими. Отже, постать головного змовника була значно відбілена, а вбивство Гітлера не означало б припинення імперської політики Третього рейху.
Листи Коперника
Палац на Воді — це не лише люди, а передусім предмети, надзвичайно цінні, нульової категорії. Одними з таких цінних зібрань були листи Миколая Коперника та його особисті речі, що зберігалися в замку. Під час війни в замку також розмістили надзвичайно цінні фонди Прусської бібліотеки в Берліні (так звані «Берлінки»), які частково вивезли до монастиря в Krzeszów, а частково саме до Gościszów. Книгозбірня з Gościszów згоріла, як і листи та прилади великого астронома. Уціліли лише книги з Krzeszów, які нині знаходяться в Ягеллонській бібліотеці в Kraków.
Повоєнна доля замку
І замок у Gościszów, і розташована неподалік євангельська церква згоріли внаслідок помилкового бомбардування німецькою авіацією. Однак замок цілком можна було відбудувати. Його об’єм і мури збереглися. Попри це маєток роками занепадав. Лише у 1960–1970-х роках замком зацікавилися. Провели консерваційні та дослідницькі роботи.
Справжній апокаліпсис для замку настав разом із політичними змінами. Тодішня влада гміни Nowogrodziec передала право власності приватній особі. Відтоді замок остаточно занепав і був зруйнований. Невідомі викрали скульптурні елементи фасаду. Мабуть, нині вони прикрашають якийсь інший польський або німецький маєток. Були спроби позбавити власника права на замок, але, на жаль, вони виявилися безрезультатними. Законодавство щодо охорони та власності пам’яток недосконале й суперечливе, а державна адміністрація не може або не хоче ефективно його застосовувати.
Спадкоємець барона von Eggeling, його син Fiedrich Karl (старший син загинув в останні дні війни) планував викупити замок і відбудувати його. Однак його плани зруйнувала зміна власника, яка призвела до повного знищення замку. Минулого року з’явилося оголошення про можливість придбати замок, точніше його цілковиті руїни. Але я не знаю, хто захотів би купити те, чого вже неможливо ефективно використати.
Палац на Воді в Gościszów був справжнім феноменом сілезької архітектури. Разом із фільварковою будівлею, брамною будівлею, будинком кавалера, оранжереєю та палацовим парком він утворював цілий комплекс, у центрі якого розташований оточений ровом замок був найбільшою пам’яткою Gościszów, а в масштабі регіону — одним із найгарніших замків і найцінніших пам’яток сілезької провінції.
Шкода, що таку чудову пам’ятку не врятували, а залишили без догляду й прирекли на згубний вплив плину часу.
Paweł Skiersinis
Автор є блогером, шанувальником історії, особливо історії Нижньої Сілезії та Польщі. Чому Нижня Сілезія? Як він сам каже: — А чому б і ні? Найцікавіша історія — навколо нас, вона стосується нас самих і наших предків.
І додає: — Я намагаюся показувати історію з іншого боку, цікаво, не по-книжковому, без сухих дат і фактів. Мої статті присвячені фактам, яких ми не знайдемо в підручниках і відомих публікаціях. Історія Нижньої Сілезії, безперечно, цікава й захоплива, тож іноді варто присвятити їй хоча б коротку мить.