Найстаршому, 1-му крашніцькому скаутському загону Gryf імені 24-го полку уланів, уже 17 років. Загін об’єднує ще 5 чоловічих і один жіночий загін та гуртує молодь віком від 10 до 19 років. – Ми родом із Kraśnik та його околиць. Усі загони, які приїхали до Świętoszów, підтримують традиції 24-го полку уланів, тому нам так важливо було відвідати 10-ту бригаду, а особливо 2-й уланський батальйон, який успадковує ті самі традиції, – сказав підхарцмейстер Karol Wojtaszek. – Ми хотіли взяти участь у святі бригади. Хлопці зможуть побачити техніку, на що вони з нетерпінням чекають. Думаю, перебування у Świętoszów стане для них незабутньою пригодою.
План молодих таборувальників заповнений заняттями з 7:00 до 22:00, 7 днів на тиждень. Малі й великі починають день із ранкової фізичної підготовки, а завершують відбоєм. Щоранку відбуваються шикування та розподіл завдань. Це скаути організовують самостійно. Крім того, інструктори підрозділів 10BKPanc організували для гостей заняття, під час яких молодь може оглянути навчальну базу бригади, а також зблизька побачити, як минає звичайний день танкіста.
Уже першого дня скаути відвідали навчально-тренувальну систему Śnieżnik, де спостерігали за підготовкою розвідувальних відділень, а потім змогли оглянути стрілецьку зброю і навіть випробувати свою влучність та реакцію. Далі молодь вирушила до навчального центру Leopard, де інструктори продемонстрували можливості тренажерів і симуляторів.
– Мені дуже сподобалися заняття на Śnieżnik і в центрі Leopard. Не щодня можна побачити місця, де навчаються військовослужбовці. Я бачив танки та інші механізовані машини, – сказав 17-річний Jakub Paszteleniec із 2-го крашніцького мандрівного загону Dęby, який може похвалитися 6-річним стажем у загоні.
Попереду в них ще близько 10 днів активного відпочинку у Świętoszów. Військовослужбовці підготували для них, зокрема, інженерно-саперну підготовку, заняття з тактики зв’язку, уроки скелелазіння, а наприкінці – участь у найважливішому святі танкістів.
Скаути, хоча іноді й втомлені через подолання пішки величезних відстаней між навчальними центрами, здаються задоволеними. Про це може свідчити розповідь одного з наймолодших учасників крашніцького загону, 10-річного Karol Maciąg: – Заняття класні. Ми робили камуфляж. Потім стріляли на стрільбищі, на симуляторах, а тепер ідемо на полігон. Не знаю, куди, але точно далеко. Найбільше мені сподобався цей камуфляж. Я бачив тут різних військовослужбовців, але не пам’ятаю їхніх звань. Колись я теж хотів би бути військовослужбовцем. Мені подобається бути танкістом. Танки класні.
Katarzyna Przepióra