У п’ятницю, 6 березня, о 18:00 у Музеї кераміки на вул. Кутузова, 14 відбудеться відкриття надзвичайно цікавої виставки живопису Єжи Дуди-Ґрача під назвою «Реманенти». Серед них не бракуватиме найвідоміших творів, таких як «Вершники Апокаліпсису, або Халтура» та «Польовий Гамлет».

Єжи Дуда-Ґрач — один із найвідоміших і найталановитіших польських митців XX століття. Він створював свої твори, використовуючи такі засоби художньої виразності, як карикатура, гіпербола та деформація, особливо щодо людського тіла, яке на його картинах має ознаки потворності.

За допомогою такої конструкції зображеного світу та простих символів, зрозумілих, однак, лише на рідному ґрунті, він оголював вади польського суспільства, такі як дурість, лінощі, сліпе прагнення до грошей, пасивність і незрілість. Єжи Дуда-Ґрач викриває вади суспільно-політичної дійсності ПНР, у якій йому довелося жити й творити. Він оголює недосконалість системи, критикує соціалістичний трудовий етос.

Митець також став відомим як проникливий портретист і спостерігач, який із годинникарською точністю передає риси людської зовнішності та характеру і не щадить навіть самого себе. Дуда-Ґрач, особливо в останній період, — також меланхолійний пейзажист, автор сповнених настрою видів містечок і сіл краківсько-ченстоховської Юри, пройнятих простою традиційною релігійністю, які зворушують навіть противників риторики митця.

Експозицію в Болеславецькому Музеї кераміки можна відвідати до 30 квітня 2015 року. Виставку супроводжує каталог, виданий Карконоським музеєм у Єленій-Ґурі.

Єжи Дуда Ґрач народився 20 березня 1941 року в Ченстохові, помер 5 листопада 2014 року в Лаґуві. Польський живописець, рисувальник, викладач університету. Закінчив Державний ліцей образотворчих мистецтв у Ченстохові. У 1968 році здобув диплом на факультеті графіки філії Краківської академії образотворчих мистецтв у Катовицях. У 1976–1982 роках — доцент і викладач живопису та графіки в цьому закладі. У 1992–2001 роках — викладач Європейської академії мистецтв у Варшаві. До смерті у 2004 році — професор Сілезького університету в Катовицях. Автор близько 3000 картин, які зберігаються, зокрема, у збірках Національних музеїв у Кракові, Варшаві, Ґданську та Познані, Музеї мистецтв у Лодзі, галереї Уффіці у Флоренції, Музеях Ватикану, Музеї імені О. Пушкіна в Москві, Міському музеї в Ґенті, музеї Bawag у Відні, а також у приватних колекціях. Лауреат багатьох нагород і відзнак. Нагороджений, зокрема, Срібним хрестом заслуги (1977), відзнакою «Заслужений діяч культури» (1980), Лицарським хрестом ордена Відродження Польщі (1986), Командорським хрестом ордена Відродження Польщі (1996), Великим хрестом ордена Відродження Польщі (2000), премією святого брата Альберта (2001).