Budniki — це, як написала Katarzyna Tokarz у статті «Привітання сонця в Budnikach», опублікованій на порталі NaszeSudety.pl, «таємниче, покинуте поселення, розташоване в Карконошах, на південь від Karpacza і Kowar. Хоча останні мешканці виїхали звідти в п’ятдесятих роках, сучасні любителі цього місця й надалі підтримують давні традиції. Однією з них є прощання із сонцем і його привітання — сонце майже всю зиму не заглядає до Budniki».
22 листопада відбувся черговий захід із циклу «Прощання із Сонцем у Budnikach». Зустріч розпочалася мандрівкою з Karpacza та Kowar. Під час неї гід розповів історії про промивання золота в струмку, що протікає біля чорного маршруту. Він також згадав про рослинний покрив Карконошів.
Любителі Budniki так пишуть про цьогорічну зустріч:
У центрі Budniki на прибулих чекали гарячий карконоський капусняк і гарячий малиновий чай. Цю їжу профінансували пан Zygfryd і Nela Szygula, які утримують пансіонат і їдальню «U Musa» у Karpaczu за адресою вул. Parkowa, 1.
Згадана група туристів пройшла маршрутом через Ponurą Kaskadę, Szlak Miłośników Budnik, руїни корчми Kretschmer і руїни притулку Forstbaude. Тут мандрівники могли помилуватися залишками стін колишнього притулку, очищеними кілька тижнів тому. Це стало можливим завдяки археологічним роботам, проведеним на цьому місці за кошти, отримані в межах громадянського проєкту мешканців Karpacza, округ № 4. В описаних місцях туристи могли прочитати на нещодавно встановлених інформаційних таблицях відомості про відповідні об’єкти. Крім того, Miłośnicy Budnik окремо розповідали історії цих об’єктів.
У центрі Budniki відбулося офіційне привітання гостей, які прибули з околиць Jeleniej Góry, Lubania, Lubomierza, а також із Karpacza та Kowar. На місці водночас на гостей чекало розпалене багаття для смаження ковбасок — усе це завдяки пожежникам із OSP Karpacz. Вони стежили за безпекою та допомагали облаштовувати місце проведення заходу.
Після короткого відпочинку й частування присутні мали нагоду ознайомитися з історією інших будівель поселення та побачити їх на архівних фотографіях. Потім було зачитано легенду про Wołogóra. Після того як усі учасники покликали його, з густого туману з’явилася постать Wołogóra [...]. Своєю появою він приніс багато радості й здивування, а особливо зрадів усім дітям, які оточили його. Він роздавав символічні сувеніри, а також із ним фотографувалися на пам’ять.
Наступним пунктом заходу, якого чекали всі учасники, було загасіння символічної лампи із сонячним світлом. Wołogór попрощався з усіма й вирушив до своєї старої оселі на Wołowej Górze.
Більше інформації та фотографій на сайті міської адміністрації Karpacza.
Miłośnicy Budnik/www.karpacz.pl/ii