Поліція вже давно застерігає від шахрайства «під онука». Профілактичні заходи дають результати. Правоохоронці отримують дедалі більше повідомлень від літніх людей, які виявили пильність і не дозволили себе обікрасти.

Однак непокоїть кількість заяв щодо нового методу крадіжки — «під поліцейського». У зв’язку з цим правоохоронці закликають бути обережними!

Дедалі більше людей усвідомлюють, як діють шахраї та як не стати їхньою жертвою. Проте злочинці не відстають і змінюють свої методи. Останнім часом вони часто використовують крадіжку «під поліцейського». Зловмисники користуються довірою суспільства до працівників поліції та виманюють гроші у літніх людей.
Вони безжальні — вміло маніпулюють розмовою, щоб отримати якомога більше інформації та скористатися вразливістю літніх людей.

Як діють зловмисники?

Спосіб дії зловмисників схожий. Спочатку вони телефонують, видаючи себе за члена родини (найчастіше онука). Змінений голос пояснюють хворобою або викликають у літньої людини почуття провини через те, що вона їх не впізнає. Потім просять позичити велику суму грошей.

Зазвичай гроші нібито мають бути використані для покриття збитків після дорожньої аварії, оплати важливої операції, придбання автомобіля або відпочинку за акційною ціною.

Невдовзі після завершення першої розмови жертві телефонує інша особа, яка видає себе за працівника CBŚ або поліції. Зазвичай злочинець повідомляє співрозмовнику, що той є потенційною жертвою шахрайства. Каже, що попередня телефонна розмова була спробою виманити гроші. Повідомляє, що шахрая вже вистежили. Наполягає, щоб потерпіла особа зняла в банку певну суму грошей і передала її визначеній особі, або просить здійснити банківський переказ на вказаний номер рахунку.

«Фальшивий правоохоронець» часто називає вигадане прізвище і навіть номер жетона; просить не переривати телефонну розмову та набрати номер поліції. Тоді інший голос у слухавці переконує жертву, що вона бере участь в операції з викриття шахрая.

Шахраї чинять на жертв тиск часом. Вони не дають ні хвилини на роздуми чи перевірку інформації про того, хто телефонує. Переконують літніх людей, що їхні гроші допоможуть затримати злочинців. Кажуть, що готівка на рахунку небезпечна, а шахрай має до неї легкий доступ. Злочинці, видаючи себе за правоохоронців, погрожують юридичними наслідками, якщо співрозмовник не співпрацюватиме.

Одразу після передачі грошей зв’язок обривається, а злочинці зникають з усіма заощадженнями жертви.

Як не стати жертвою шахраїв?

Насамперед потрібно бути обережними — якщо нам телефонує хтось, хто видає себе за члена нашої родини та просить гроші, не робімо жодних необдуманих дій. Не повідомляймо телефоном нікому, скільки грошей маємо вдома або зберігаємо на рахунку. Не знімаймо з банку всіх заощаджень.

Зателефонуймо комусь із родини та запитаймо, чи справді людина, яка просила нас про допомогу, її потребує. Пам’ятаймо, що ніхто не дорікатиме нам за розсудливість. Не піддаваймося тиску часу, який чинять шахраї.

Особливо пам’ятаймо: працівники поліції НІКОЛИ не повідомляють телефоном про справи, які ведуть! Вони також ніколи не просять передавати гроші незнайомій особі.

Якщо хтось спробує обдурити нас телефоном, видаючи себе за поліцейського, — завершімо розмову! Не вступаймо в розмову з шахраєм. Якщо не знаємо, як реагувати, розкажімо про підозрілий дзвінок комусь із близьких.

Статистика непокоїть: з 2006 року постійно зростає кількість шахрайств, скоєних методом «під онука». У 2013 році було скоєно 1264 шахрайства цим методом, а загальні збитки потерпілих перевищили 11 мільйонів злотих.

Лише в першому півріччі 2014 року вже зафіксували 762 злочини «під онука», а загальні збитки потерпілих сягнули 6 мільйонів злотих. Це не повна картина проблеми. Частині потерпілих соромно зізнатися, що вони стали жертвами шахраїв, і вони не повідомили про злочин.

Зловмисники, які виманюють гроші, діють у складі організованих злочинних груп. Вони створюють розгалужені структури, у яких кожен виконує певну роль. Виявляти злочинців, які займаються такими шахрайствами, складно з кількох причин.

По-перше, це міжнародні групи. Їхні члени телефонують з-за кордону, змінюють номери телефонів і SIM-картки — тому їх важко вистежити. Жертвами обирають літніх, самотніх людей. Відшукують їх, зокрема, за списком у телефонному довіднику. Особи, які зустрічаються з жертвами, щоб забрати гроші, часто не усвідомлюють своєї ролі у злочинній схемі.

Ще одна проблема полягає в тому, що потерпілі часто не здатні пригадати дані, які повідомляли шахраї. Вони не можуть згадати зовнішність зловмисників і не вміють упізнати їх за голосом.

Поліцейські затримують чергових осіб, причетних до шахрайств, однак на місце кожної розгромленої шахрайської групи з’являються нові. Тому ще важливіше, щоб якомога більше людей, особливо літніх, знали, як діють злочинці та як захиститися від крадіжки.

Правоохоронці звертаються із закликом передусім до молодих людей: повідомляймо батькам і дідусям та бабусям, що є особи, які можуть захотіти скористатися їхньою добротою. Розкажімо їм, як поводитися, якщо хтось зателефонує з проханням позичити велику суму грошей. Звернімо увагу на загрозу літніх людей, про яких ми знаємо, що вони живуть самі.

Звичайна обережність може вберегти їх від втрати заощаджень, які вони збирали роками.

KGP/ii