Інститут медіації було запроваджено до польської системи кримінального права завдяки кримінальним кодифікаціям від 6 червня 1997 року, які набули чинності 1 вересня 1998 року, тобто 16 років тому.
Спочатку медіація мала застосовуватися переважно на етапі досудового провадження прокурором і лише у чітко визначених випадках. Однак ці рішення не відповідали європейським стандартам і були змінені 1 липня 2003 року.
Наразі направляти кримінальні справи на процедуру медіації мають право:
- у досудовому провадженні — прокурор і поліція
- у судовому провадженні (до винесення вироку) та на етапі виконання вироку (після набуття вироком законної сили) — суд.
Медіація — це метод розв’язання конфліктів, що полягає у спілкуванні сторін у присутності нейтральної третьої особи. У кримінальному процесі медіація є спробою досягти мирного, задовільного для обох сторін розв’язання кримінального конфлікту шляхом добровільних переговорів за участю медіатора.
Медіатор має бути неупередженою особою, яка не представляє інтересів ні потерпілого, ні правопорушника, а її завданням є підтримка перебігу переговорів, послаблення напруги, що виникає, та допомога у виробленні домовленості.
Передача справи на процедуру медіації може відбутися виключно з ініціативи або за згодою потерпілого й обвинуваченого. Отже, сторони кримінального провадження мають усвідомлено й добровільно погодитися на участь у медіації.
Медіація рекомендована, коли:
- між сторонами існують взаємопов’язані відносини (близький, постійний контакт)
- подія, що стала причиною конфлікту, має одиничний характер
- конфлікт триває недовго
- сторони усвідомлюють, що відсутність домовленості може призвести до небажаного рішення.
Прокуратура окружного рівня в Legnica/ii