Двадцять учнів із угорського Veszprém не лише взяли участь у заходах, підготовлених у шкільній будівлі. Вони відвідали місцеве керамічне підприємство, разом із харцерами відкривали історію Bolesławiec, а з родинами, які їх приймали, оглядали наш регіон. Також побували на екскурсії в Дрездені.
– У нашому ліцеї польсько-угорський обмін розпочався 2009 року, – розповідає один із координаторів, германіст Marcin Ostrowski. – Цього року навесні ми були в Угорщині під час Днів польсько-угорської культури. Тепер двадцять учнів приїхали з візитом у відповідь, і ми намагаємося гідно їх прийняти. Насичену програму шестиденного візиту ми підготували разом із Ceramika Artystyczna, якій дякую за чудово організований візит до фарбувального цеху та екскурсію підприємством, а також із харцерами, які підготували для наших гостей цікаву польову гру. Цінну допомогу також надали батьки, які приймали угорців. Вони піклувалися про молодь, як про власних дітей, а в останній день перебування кожна родина повезла свого гостя на цікаву екскурсію. Угорці відвідали Wrocław, Szklarską Porębę, Karpacz та околиці Bolesławiec. Особливим прощанням стала також домашня вечеря, організована батьками. В організації нам дуже допомогла одна з мам, Agnieszka Mancewicz, яка керує компанією Agma, – додає вчитель-координатор.
У проєкті взяли участь двоє вчителів із Veszprém (міста, розташованого за 11 км від озера Балатон). Balázs Csikòs і Bèla Csuta дуже хвалили перебування в Bolesławiec. Вони порівнювали свою школу зі школою в Bolesławiec. Звертали увагу на вигляд другого ліцею.
– Мені подобається простір, який у вас тут є, – говорив Csikòs. – Тут є місце для зустрічей, розмов, розваг, організації виставок чи інших заходів. Школа світла, чиста, дружня. Під час перерв учителів нечасто можна зустріти в учительській, натомість вони перебувають у класах чи коридорах – разом з учнями. Учні також одразу після дзвінка не вибігають із класу. У нас дзвінок святий: учень одразу після нього зникає, – усміхаючись, додає угорський учитель.
Шестиденний візит угорців до II LO складався зі спеціальних занять у школі. Учні брали участь у наукових заняттях, грали в логічні ігри та мали спеціальний урок англійської мови. Щоразу поляки перекладали англійською мовою лекцію вчителя або однокласника, який презентував завдання чи експеримент.
– Що є найціннішим у цьому обміні? Передусім нові людські взаємини, адже завжди цікаво познайомитися з кимось з іншого культурного середовища, – говорить координаторка проєкту Agnieszka Niedźwiecka. – Для мене основною цінністю є комунікація та практичне використання того, чого учень навчився на уроці. Учні розмовляють англійською та німецькою, іноді змішують ці дві мови – так їм хочеться просто порозумітися. Гості з Угорщини живуть у родинах, молодь мала за задумом проводити час разом, щоб обмінюватися досвідом і розмовляти, – додає Agnieszka Niedźwiecka.
Інтеграції та кращій комунікації сприяла міська гра, організована харцерами. Через дощ у ній взяла участь лише частина молоді, але учасники і добре розважилися, і здивували мешканців Bolesławiec знанням міста.
– Учасники гри повинні були відповідати на запитання, пов’язані з історією Bolesławiec та його пам’ятками, – розповідає організатор гри Beniamin Marek. – Угорці не змогли відповісти лише на запитання, якої довжини наш віадук, але на інші запитання відповідали правильно.
Однією з розваг під час візиту угорців було відвідання Ceramika Artystyczna та майстер-клас у фарбувальному цеху, де кожен міг створити власну композицію на тарілці або кухлі. Розписаний посуд випалили, а в день прощання організували міні-виставку робіт. Угорські ліцеїсти могли забрати свої роботи додому як подарунок.
Польсько-угорська група також поїхала до Дрездена, де оглядала місто та знайомилася зі спільною польсько-угорсько-німецькою історією. Однією з розваг було відвідання Музею гігієни.
– Такий обмін є цікавим досвідом для учнів і вчителів, – сказав угорський педагог. – Ми бачимо себе в інших ролях, в іншому вимірі. Вчимося одне в одного. Відкриваємося для інших, чужої культури, невідомого досвіду, а також одне для одного. Ми приїжджаємо з певними уявленнями про конкретну країну, перевіряємо їх, змінюємо, здобуваємо нові. Це так, ніби ми маємо спеціальну валізу, яку наповнюємо досвідом із Польщі, – додав учитель.
Батьки, прощаючись зі своїми юними гостями, були дуже зворушені. Одна з мам пообіцяла юній угорці, що заради неї вивчить англійську, щоб у майбутньому вони могли спілкуватися.
– Я найбільше переживала, чи сподобається їй те, що я приготую, – розповідала інша мама. – Ми приймали юну дівчину, і я дуже боялася, що вона не їстиме. Я дуже старалася підлаштуватися, вгадати, що їй може сподобатися, і, здається, мені це вдалося, – із задоволенням сказала мама.
На завершення візиту вчителі обмінялися подарунками. Угорські партнери дякували директору Mirosławowi Sakowskiemu та своїм друзям Agnieszce Niedźwieckiej і Marcinowi Ostrowskiemu за гостинність, здобутий досвід і чудово підготовлений візит.