– Можна сказати, що дві родини — це не так багато з огляду на глобальний масштаб необхідної допомоги в цій сфері, — сказав Marcin Zawiła, президент Jelenia Góra. — Тим не менш, якби всі органи місцевого самоврядування захотіли підтримувати цю ініціативу подібною мірою, це наблизило б розв’язання проблем репатріації. Але правдою є те, що це непросте завдання, адже недостатньо знайти житло для таких родин. Якщо ми хочемо бути відповідальними (а в Jelenia Góra — хочемо), щоб адаптація до нових умов відбувалася відносно плавно, потрібно подбати про те, щоб за не надто тривалий час такі родини здобували економічну самостійність, тобто дорослі мали роботу, діти — школу тощо.
Він додав: — Адже ми повинні усвідомлювати, що люди, які приїжджають до нас, починають життя спочатку, без своїх родин, без підтримки, навіть без далеких знайомих. І їхнє фізичне існування та психологічне самопочуття залежать лише від нас, а в перші роки життя «на новому місці» кожна проблема, яка з нашого повсякденного погляду може здаватися дріб’язковою, для них фактично є нерозв’язною. Адже вони не знають ні законодавства, ні правил, ні навіть адрес установ, які можуть і хочуть їх підтримати. Сподіваюся, що «наші» родини відносно добре пережили цей початковий період адаптації.
UM Jelenia Góra/ii