Можна було б подумати, що молодь, яка приїжджає зі столиці до зеленого гарнізону, розташованого в самому центрі Нижньосілезьких борів, буде не надто задоволена канікулами у Свєнтошуві. Тут немає мультикінотеатру, немає торгового центру, немає міського транспорту, та буває, що навіть немає мобільного зв’язку. Однак помилився б той, хто запідозрив би курсантів у невдоволенні та вередливості.
Перший день навчання був для них дуже насиченим. Після привітання гостей командиром 10BKPanc полковником Macieja Jabłońskiego, учні відвідали Зал традицій. Там офіцер виховного відділу бригади поручник Rafał Romanowski ознайомив їх з історією та традиціями Свєнтошувської бригади, а потім представив план підготовленого для старшокласників навчання на об’єктах 10BKPanc. Того самого дня учні пройшли тактичну підготовку на смузі тактичних вправ, яку провели інструктори механізованого батальйону.
Справжнє випробування сил чекало на старшокласників другого дня, коли було заплановано вогневу підготовку з інструкторами 1-го танкового батальйону. Виконання стандартних нормативів не становило б для молодих курсантів великих труднощів, якби не час, у який вони мали вкластися, та неймовірна спека. — Вони впоралися більш-менш добре. Під час такого навчання можна швидко перевірити, у кого яка фізична форма та витривалість. Серед учнів були такі, хто давав собі раду дуже добре, іншим було важче, — розповів поручник Jacek Sobański, який керував навчанням. — Одне мушу визнати: вони ні на мить не втратили запалу. Сил бракувало, але не бажання.
— Було важко. Дехто не витримав, були травми, — сказала Aneta Balko-Dębska, учителька військового класу. — Але повірте мені, це не слабка молодь. Було справжньою драмою, коли когось доводилося виводити з поля, щоб обробити рани. Вони обманювали й казали неправду, що з ними все гаразд.
Наступного дня старшокласники займалися разом із військовослужбовцями розвідувальної роти, якою командував молодший лейтенант Adrian Karolczuk. Однією з тем було орієнтування на місцевості, поєднане зі скелелазінням, яке розвідники запланували на залізничному мосту в Pstrążu. Підйом і спуск на мотузці з майже 5-метрового мосту не були завданням для того, хто боїться висоти. До таких не належала рядова Klaudia Jackiewicz, яка без труднощів виконала завдання. — Це була дрібниця, — зазначила вона.
П’ятниця, 4 липня, стала для молоді нагодою зблизька оглянути транспортні засоби, що перебувають на озброєнні бригади. Танкісти з 1-го танкового батальйону представили старшокласникам бойові машини, командирські машини та іншу техніку, а потім у ремонтному цеху учні могли поговорити з військовослужбовцями батальйону тилового забезпечення про технічні нюанси оснащення бригади. — Враження неймовірні. Можна зблизька оглянути техніку й транспортні засоби, зайти всередину. Справді, для кожного з нас така можливість приносить велике задоволення, — сказав старшокласник, рядовий Paweł Kruk. — Ця бригада — одна з небагатьох, на озброєнні якої є Leopard. Не думаю, що ми скоро матимемо ще одну можливість оглянути такий танк зблизька.
Останніми заняттями, які курсанти пройшли у Свєнтошуві, були інженерно-саперна підготовка, яку провели військовослужбовці саперної роти під командуванням молодшого лейтенанта Macieja Krepa, а також тактика зв’язку та заняття із захисту від зброї масового ураження, проведені поручником Piotra Kamieńskiego і його військовослужбовцями.
Упродовж усього навчання основну увагу приділяли ознайомленню учнів військових класів із програмою підготовки в танковій бригаді, а також із фізичними та психологічними вимогами, які висуваються до кандидата на професійну військову службу. Навчання також дало учням можливість ознайомитися з найсучаснішим в армії бойовим, командним, інженерно-технічним, ремонтним та іншим оснащенням.
Постійне зростання кількості охочих вступити до військових класів свідчить про те, що, попри контакт зі справжньою, нелегкою військовою службою, молодь і надалі прагне поповнювати лави армії.
— Цього року на польові навчання приїхали 63 особи, — сказала пані Aneta Balko-Dębska. — У наступному навчальному році ми створюємо три паралельні класи військового профілю. Ми вже отримали згоду ґміни. Зацікавлення цим напрямом величезне, головним чином завдяки польовим навчанням у 10-й бригаді. Торік у нас було 6 охочих на одне місце, цього року — понад 10. І ми не єдиний ліцей у Варшаві, який веде військові класи.
(інформація: Katarzyna Przepióra)