Гражина Ханаф: Ви приїжджаєте до Bolesławiec від 2005 року. Ви співали для нас авторські програми, зокрема «Serwus Madonna», «Gdzieś pomiędzy», «Z ust do ust» та «Dziwny ten świat – opowieści Niemenem». Щось особливе приваблює вас до нас — чи пережили ви тут щось незвичайне?

Janusz Radek: Лише те, що я хотів спалити церкву. Але, на щастя, вона не згоріла...

Так, дах плебанії біля Замкової площі загорівся біля димаря після концерту пана Яцека Вуйціцького та Ольги Шоманьської під час «Різдва доброзичливості» у 2012 році…

А тепер серйозно. Коли я сьогодні їхав до Bolesławiec, то подумав, що в місті з приблизно 40 тисячами мешканців відбувається дуже багато культурних подій. Тут людям хочеться вийти з дому. Це особливо. Не пам’ятаю, щоб я коли-небудь виступав тут перед половиною зали. Завжди повна зала. По-друге, є хтось (BOK-MCC), хто пропонує мешканцям цікаву, надійну та якісну культурну програму.

Я бачу, що відбувається у світі: усе можна мати в мережі, не виходячи з дому. Щоб відірватися від комп’ютера й наживо побачити артиста, мати безпосередній контакт із мистецтвом, потрібна готовність. Ця готовність мешканців Bolesławiec до контакту з живим мистецтвом вражає, і я кажу це не для того, щоб підлещуватися й приїхати сюди ще раз. Я кажу це на підставі семиразового досвіду.

Чи знаєте ви, що пісня «Пан Роман» має в Bolesławiec політичний підтекст? Президента міста звати Piotr Roman?

Я не усвідомлював цього (Janusz Radek сміється). Тобто хтось мені про це розповідав. Ця пісня популярна й має подвійне дно. Її часто вмикають по радіо, а завдяки «низовій» популярності «Pan Roman» дійшов до людей і став хітом. Ця пісня ніколи не була створена як хіт, навіть навпаки. В альбомі «Z ust do ust» я звертався до меланхолії — ментальної та звукової. Постать Романа старомодна. Я намагаюся дистанціюватися від усього, що роблю, і не займаюся ідеологією з претензією на виправлення світу. Матеріал з альбому був розважальним, але не позбавленим сарказму. Я люблю трохи підколоти, самого себе відшмагати такою смішністю, глузуванням — і цей Роман саме такий. Я кепкую з Романа, а Роман кепкує з усіх нас.

Що ми почуємо на сьогоднішньому концерті у Forum?

Можливо, я зіграю «Розмови про...». «Цей підсумковий матеріал — це 30–40 пісень. Програму я складаю залежно від настрою. Я добираю її так, щоб це була розповідь, яка вітається з новими конструкціями, новою музикою, що мене захопила. «Сервус...» — це привітання з чимось цілковито новим, переломом, який наближається.

У якому напрямку розвиватиметься ваша творчість?

Не існує такого поняття, як музичний напрям. Сьогодні сучасний стиль — це компіляції найцікавішого з гітарної музики 60-х років та електронної музики 80-х. Сьогодні молоді люди створюють із цього сучасну музику, адже не сприймають ті звучання як пережиток — вони відкривають їх заново.

Що ж тоді настане після 10 років?

Цілковита віра й переконання, що я нарешті навчився писати пісні...

Дякую за інтерв’ю, бажаю чудового концерту в Bolesławiec. Сьогодні о 19:00 у залі Forum (BOK-MCC).

(інформація: Grażyna Hanaf)